Кокаин Колумбийский Костомукша

Ё-моё, ребята! Давайте я вам расскажу про своё абшабашенное приключение, которое приключилось совсем недавно. Знаете, как говорят, "какао — спасибо, Кока-Кола"!

Ну, вот, стою я на углу, где-то в темном переулке, гляжу такой неприметный тип стоит на лавочке и щёлкает пальцами. Понял, что это мой человек, подошёл и сказал: "Хей, братан, ты закладки возишь?" Он на меня так хитрым взглядом посмотрел и протянул мне пакетик. Крутячка, всё так просто!

Я забрал свои "закладки" и решился сразу все друзьям войсить, чтобы им сообщить об этой радостной новости. Отправил голосовое сообщение и не забыл добавить крик "Ё-моё, кайф!" Ух, тусовка в самом разгаре! Ну, вот, летим в Турцию, тусить по полной программе. Отели, ночные клубы, пляжи — всё под руку. В один из дней решили сорваться на местную рынкуху, там говорят можно наширяться по полной программе. Взяли пару гариков и чалдонили по улочкам, ржали до слез. А рынкуха, мать её, аж с плеч косит! И давай там навстречу мусору ходить, все довольны и счастливы.

Сидим мы такие на пляже, горячее солнце на нас бьет, а я вдруг начинаю клинить. Галлюцинации, блин, нарисовываются! Вижу каких-то странных морских созданий, а они меня явно не приветствуют. Как раз пришлось воспользоваться закладками, чтобы успокоиться.

В итоге, провели мы в Турции неделю, полушария мозга осмотрели и попрощались с этим абшабашенным местом.

Выводы такие: надо быть очень осторожным с такими "приключениями", друзья. Каждый сам решает, что и как ему делать, но знайте свои меры. В конце концов, жизнь одна, и не стоит на неё обижаться, когда что-то идёт не по плану. Лучше всего наслаждаться моментом, не забывая о своём здоровье и гармонии.

И помните, ребята, что юмор и смех — это всегда острые орудия. Будьте весёлыми и радостными. Наслаждайтесь жизнью каждый день! Я заканчиваю свой рассказ, искренне надеюсь, что он оставит в вас хоть небольшой след смеха и веселья. Всем мира, удачи и кайфового настроения!

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!